Він не лише борець, лідер та мислитель, а символ того руху націоналізму, що в роки Других визвольних змагань підняв сотні тисяч молодих хлопців на трагічну боротьбу, без матеріальної бази, вдалих розрахунків чи надійних союзників. Та дух вище матерії. Їх вела Ідея, тих хто гинули в бою, кого висилали в далекі Сибіри. І в москочьсих концтаборах бандерівці стали ядром спротиву, організаторами повстань. Врешті дух великої боротьби дав наснагу і надію до боротьби насиупним поколінням, особливо у кінці 1980 років.

А оскільки Шухевич, Бандера, Коновалець були натхненниками і провідниками цього руху, їх деионізувала російська пропаганда. На жаль, довгий час велика частка українців були у рабстві цих стереотипів. Справжня повага до Степана Андрійовича – це осягнення його життя і поглядів. Він ще в 1960 роках бачив потребу повного демонтажу московської імперії, рівно як і небажання великих західних держав йти до кінця на цьому полі.

Тому відзначимо День Бандери, почитавши кілька його статей та праць.