У 1919 році, 107 літ тому на Софіївському майдані урочисто проголошено Акт злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Попереду були важкі випробовування, українська сила знемагала під натиском трьох ворожих сил – московських більшовиків, московських імперців (так званих білогвардійців Денікіна), і агресії поляків у Галичині. Боротьба була нерівною, попри Акт злуки політики УНР і ЗУНР часто приймали нескоординовані рішення. Проте залишився символ, і приклад для майбутніх поколінь, борців за волю.

Ця боротьба актуальна для нашого покоління. Війна за Мелітополь, Луганщину, Крим… Чекає визволення Кубань. У цій борні з імперією не буде напівмір, кожен баланс то тимчасове перемир’я, антракт перед наступним конфліктом. Врешті або переможе ворог, або москва впаде і розсиплеться імперія. Тоді Соборність нарешті стане повною.

Не забуваймо і про іншу дату. У цей же день роком раніше, 22 січня 1918 року проголошено Четвертий Універсал Центральної Ради, що проголосив незалежність України. Після нього йде боротьба за відновлення та укріплення самостійности.

Маємо День Соборності зробити і днем незалежності, щоб 24 серпня святкувати чергове Відновлення.

Відповідний законопроєкт я зареєструвала 4 роки тому. Як і 30 червня, згадуючи Чин у Львові 1941 року.