На цих теренах таборувала сотня «Сіроманці» — відділ особливого призначення, що не зазнав жодної поразки. Їхнім провідником був Дмитро Карпенко на правдо «Яструб».

Після відновлення української державності почалося облаштування цього історичного простору. Так, «Золота Поляна» є місцем пам’яті та пошани, а ще місцем виховання наступних поколінь. Тут відновлені землянки, відтворений побут табору повстанської армії, збудована каплиця та могила шани на честь полеглих воїнів. Все це досі підтримується завдяки невтомній праці Мирослава Беца. Він сам за професією лікар, але без нього — це місце вже б заросло травою і мохом. Щороку тут таборують пластуни, а ще проходить фестиваль у серпні «Золота Поляна нескорених».

Сюди потрібно привозити наших дітей, проводити спортивні змагання і просто дати відчути героїзм та характер історичної епохи боротьби УПА. Без них не було б нас зараз.

Мені щиро б хотілося, щоб цей випуск «Рідної Галичини» про Золоту Поляну спонукав вас до дій і ви відкрили для себе це місце серед лісу. І якщо під час війни до вашого серця підступає зневіра чи сум, то памʼятаймо, що армія УПА боролася в складніших умовах, тренувалася серед лісів, а допомагати їм означало приректи себе й своїх рідних на депортацію в Сибір. Але не здавалися ті, хто точно знав: без свободи немає майбутнього!

#Рідна_Галичина#Савчук_Оксана