Але без політичної волі влади її реалізація під загрозою.

Без усвідомлення того, що мова є питанням національної безпеки і потужною зброєю, дороговказом і обʼєднавчим інструментом в Україні, не буде сильної нації.

Серед ключового, що проголосовано:

– дерусифікація законодавства та візуальної ідентичності державних документів, запровадження єдиного національного шрифту;

– підтримка української мови в освіті, медіа, державному управлінні та родинному вихованні;

– посилення протидії проросійським і антиукраїнським наративам у медіапросторі.

– впровадити політику супроводу молодих родин, які вдома розмовляють російською задля вивчення ними української

– затвердження нового Правопису української мови;

– Скорегувати зміст навчання української мови, літератури та історії в усіх закладах освіти (тут треба бути пильними, щоб зміни були дійсно правильні, а не навпаки).

Загрози:

– відсутність фінансування може зробити постанову малодієвою.

– бюрократичне блокування теж не виключаю, адже у столиці та регіонах досі при владі багато російськомовних, яких навіть війна не навернула.

Вважаю, що компроміси в мовному питанні неприпустимі. Час переходити до дій.