Шевченківські дні радують теплою погодою. Пройшла важка зима, коли ворог хотів заморозити нас, змусити до капітуляції. Не вийшло. Приходить весна і наш народ продовжує боротися, як заповідав Великий Кобзар. З його поезії, жертовного життя заради Батьківщини черпаємо наснагу. Ми – не вчорашні. Українська нація має тисячорічну історію на цій землі, останнє століття занурене в кров боротьби з московською імперією. І всюди дороговказом був і є Тарас. З Кобзарем йшли на бій крутянці, на Тарасовім слові будували ідеологію націоналісти.

З 2014 і до сьогодні, головний імператив: – “І вражою злою кров’ю волю окропіте”. На жаль, багатьом синам України довелось “пролить кров добру, не чорну”, бо Перемога за правдою. Бо “неситий не виоре на дні моря поле”, хоча ще і “течуть ще ріки, кривавії ріки”.