Не вперше проводимо такі заходи пам’яти в Івано-Франківську. Були різні формати: молодіжні вікторини, зустрічі в день її народження тощо. Але щоразу це про глибоку вдячність і про великий чин, якому вона присвятила своє життя.

Цього разу до нас приїхала її донька — Софія Особа. Вона поділилася дуже особистими спогадами. З любовʼю і болем розповідала не тільки про публічну постать, а про маму і бабусю. Їхня сімʼя в короткому часі втратила аж двох героїв. Чоловік Софії, Василь Особа, теж загинув, захищаючи правду і свободу України.

Від міського голови Руслана Марцінківа передала дружині відзнаку Василя – медаль «За честь і звитягу».

Наш військовий Іваночко Михайло поділився спогадами про спільну службу на фронті з Василем та спільну боротьбу за майбутнє України з Іриною Фаріон. А кандидат філологічних наук Ольга Петрів розповіла про Ірину як про науковицю й невтомну борчиню за чистоту українського слова.

Такою Ірина Фаріон і залишиться в нашій пам’яті — безстрашною, правдивою, щирою у слові й діях. Її справа жива доти, доки ми її памʼятаємо. Важливо продовжувати захищати українську мову та освіту.

«Кожна нація народжена і покликана бути унікальною і вона цю унікальність має захистити…» — Ірина Фаріон.