Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики одноголосно підтримав законопроєкт №15412 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення функціонування української мови як державної», співавтором якого я є разом з колегами депутатами.

Які зміни пропонуються

Законопроєкт посилює захист державної мови та вдосконалює чинне мовне законодавство, щоб:

поширити обов’язок володіння та використання державної мови під час виконання службових обов’язків на низку посадовців і професій;

забезпечити право громадян користуватися українською мовою під час працевлаштування;

створити українськомовне середовище в усіх дитячих закладах оздоровлення та відпочинку та заборонити використання мови держави-агресора в позашкільній освіті в приватних закладах освіти та в публічному виконанні творів;

посилити відповідальність за порушення вимог мовного законодавства;

закріпити обов’язок органів місцевого самоврядування сприяти розвитку й популяризації української мови;

визначити поширення української мови за кордоном одним із завдань дипломатичної служби.

Переконана, що цей законопроєкт може бути проголосована вже у серпні у першому читанні, якщо буде готовність погоджувальної ради.

Водночас жоден закон не замінить нашого особистого вибору. На жаль є люди, які не перейшли на українську мову в повсякденному житті досі. Особливо прикро, коли українською не спілкуються вдома з маленькими дітьми, які народилися вже під час війни. Саме в родині формується мовне середовище, світогляд і любов до своєї держави.

Мова – це не лише право, а й відповідальність кожного з нас. Захищаючи та плекаючи українську мову, ми зміцнюємо нашу державу, нашу національну єдність і виховуємо покоління українців, для яких українська буде природною мовою життя.