Це 30 портретів жінок з усіх областей України – матерів, дружин, сестер наших Захисників. За кожною світлиною стоїть своя історія болю, очікування, боротьби та незламної віри.

Цього разу виставку доповнили фотографіями військових, які повернулися з російського полону. Це нагадування про те, що за кожним очікуванням є надія, а за кожною історією люди, які щодня борються за повернення своїх рідних.

Це вже третя фотовиставка проєкту. Після Києва та Тернополя її приймає Івано-Франківськ. Далі експозицію побачать у Черкасах, а також є запрошення представити її за кордоном.

Щира подяка організаторці проєкту Ірині Тарановій – журналістці, громадській діячці та мамі Захисника, який вважається зниклим безвісти. Саме з особистого болю народилася ініціатива, яка сьогодні об’єднує родини по всій Україні.

Поки наші воїни боронять державу, їхні родини щодня проходять свій непростий шлях. Наш обов’язок бути поруч, підтримувати та не дозволяти суспільству забувати про тих, хто чекає на повернення своїх найдорожчих людей.